ЗАБОРОНА НА ГРАЛЬНИЙ БІЗНЕС В УКРАЇНІ НЕ ДІЄ - ПРЕЗИДЕНТ УАІІ

Тема навколо легалізації грального бізнесу в Україні активно обговорюється останні п'ять років. В інтерв'ю радіо «Голос столиці» президент Української Асоціації Ігрової Індустрії Ірина Сергієнко роз'яснила основні причини, чому ця галузь економіки до цих пір залишається неврегульованою, а також навела приклади ефективних механізмів контролю за легальними операторами в інших країнах.


Голос Столиці: http://gs.fm/video/20170227/3287362.html


Чи ефективна заборона на гральний бізнес
8 років заборони показали, що накладення вето на гральний бізнес не є ефективним. Гральний бізнес, як існував, так і продовжує існувати. Більш того, має місце тенденція його розвитку. Якщо оцінити, що відбувалося в минулому році, то бачимо, що знову в режимі абсолютно відкритого доступу, для громадян, заробили зали ігрових автоматів під виглядом інтернет-клубів. На ринок також вийшли кілька нових букмекерських компаній. Це свідчить, що ринок живе своїм життям, продовжує розвиватися, незалежно від штучних заборон. І це змушує поставити запитання: чи ефективна заборона?

Попит породжує пропозицію
Є певні закони розвитку економіки - їх ніхто не відміняв. Попит породжує пропозицію. Світова тенденція розвитку грального бізнесу свідчить про те, що попит на послуги ігрової індустрії зростає. Це стосується азартних і не азартних ігор. У цій ситуації «голодного» гравця задовольняють або нелегали, або іноземні оператори, які працюють зараз в Інтернеті - будь-який гравець може зайти і пограти і в онлайн-казино, і зробити ставку в букмекерській конторі, і щось типу ігрових автоматів.


Прибуток з українського гравця генерують інші країни
На сьогоднішній день прибуток з українського ринку генерують, як нелегали, так і оператори з Росії та інших країн СНД, і трохи в меншій мірі європейські. Ці оператори, швидше за все, платять податок, але до бюджетів інших країн. Тобто, ситуація така, що гроші нашого гравця йдуть з країни - в Росію, офшори, і податки, якщо і генеруються, то бюджетами інших країн. У цей же самий час держава Україна не отримує ні копійки надходжень до державного бюджету від гри наших же громадян. У той же самий час, місцевий гральний бізнес в Україні годує корупційну систему, замість того, щоб давати доходи в бюджет, створювати офіційні робочі місця. До речі, Україна чи не єдина країна пострадянського простору, де азартні ігри повністю заборонені. Практично у всіх країнах Європи гральний бізнес легальний і є бюджетоутворювальною галуззю економіки.

Про лотереї
Лотерея - це окрема розмова. П'ять років тому лотерея була виведена з під дії мораторію. 5 липня 2012 року було прийнято Закон України № 5084-VI "Про державні лотереї в Україні", який їх легалізував. Якщо уважно вивчити зміст цього закону, то, по суті, були узаконені також ігрові автомати, просто вони отримали іншу назву - «моментальна лотерея», і букмекерські парі, які перейменовували в «спортивну лотерею».
Крім того, закон № 5084-VI створив штучну монополію на ринку, яка хоч і називається "державною", але насправді, такою не є, оскільки жодного відсотка в статутному фонді операторів лотерей не належить державі. Вони працюють в такому ж режимі, як інші підприємства приватного сектора економіки.
Таким чином, має місце підміна понять. Для народу декларується, що у нас державна лотерея, і людям здається, що все в порядку, тому що слово «державне» викликає довіру. І тому у гравця не виникає питання: кому належить ця лотерея. А вона належить приватним інвесторам, в основному, не українського походження.
Другий аспект - під назвою «лотерея» легалізовані інші види діяльності. Варто зазначити, що жоден оператор не має чинної ліцензії, відповідно, лотерейні оператори умовно є легальними.


Плюси і мінуси легалізації
Про мінуси мені невідомо. Хоча, безумовно, корупційна система, в результаті не дорахується істотних доходів. Більшість людей, які виступають проти легалізації грального бізнесу, насправді, теоретики і не володіють інформацією про реальний стан справ в нашій країні. Ті, хто грали, продовжують грати. Нічого не змінилося в цьому плані. Бізнес працює в режимі відкритих дверей, гра доступна, незважаючи на введення заборони. У великих містах, повсюдно розташовуються заклади, в яких люди можуть спокійно грати в ігрові автомати, робити ставки на спорт та інше, навіть не надаючи ніяких документів, що підтверджують особу. Потенційно серед таких гравців, можуть бути і неповнолітні.
Іноземні інвестори, які приїжджають в Україну, і яких ми знайомимо з ринком, дуже дивуються. Їм незрозуміло, чому не можна законодавчо врегулювати ту діяльність, яка реально існує і могла б приносити значний дохід в економіку країни.
Що стосується думки, що ігрова індустрія - це зручний спосіб «відмивати» гроші, насправді, все з точністю до навпаки. Україна взяла на себе зобов'язання перед європейською спільнотою врегулювати ринок азартних ігор. І вимога ця цілком резонна, так як врегульований гральний бізнес - це контрольований бізнес. Дуже зручно відмивати гроші, коли ти існуєш лише де-факто, а де-юре тебе немає. Якщо ти під жорстким контролем державної системи, то це робити значно складніше.

Контроль над операторами
Світовий досвід показує, що вже є ефективні механізми контролю за легальними операторами. Наприклад, Білорусь впоралася з цим завданням. Буквально за один рік було впроваджено систему СККС і всі оператори в тому числі, і в онлайн сегменті, підключені до централізованого сервера. Кожна ставка, і кожна виплата, контролюються. Ця обставина дисциплінує операторів, і, в той же час, гарантує гравцеві належне виплати, які бере на себе оператор.
 Детальніше про систему моніторингу СККС в Білорусі читайте на нашому сайті: http://ugia.com.ua/analytics/79-spetcialnaya_kompyuternaya_kassovaya_sistema_v__respublike_belarus


Крім того, в більшості країн світу впроваджена ефективна система аудиту діяльності гральних операторів. І об'єктом такого аудиту є не тільки фінансово-економічні аспекти бізнесу, але і аудит програмного забезпечення і програмного обладнання. Є 2 компанії - світові лідери, які компетентно проводять аудит на предмет коректного функціонування. Так, в більшості країн світу, щороку оператори періодично зобов'язані проходити таку перевірку і отримувати підтвердження, що їх ПЗ та устаткування працює відповідно до вимоги законодавства. Це компанії GLI і BMM, які готові поділитися своїм досвідом і з Україною.
Детальніше про співпрацю Gaming Laboratories International (компанія "GLI") і Української Асоціації Ігрової Індустрії (УАІІ) читайте на нашому сайті: http://ugia.com.ua/events/70-gaming_laboratories_international_pomojet_vnedrit_vysokie_standarty_igrovoyi_industrii_v_ukraine
Таким чином, твердження про те, що гральний бізнес неможливо контролювати - це міф. Реальні механізми контролю існують і можуть бути впроваджені в Україні. Потрібна лише політична воля на це.
Гральні оператори є стабільними великими платниками податків по всьому світу, оскільки об'єктом оподаткування є ігровий прибуток, який розраховується без урахування витрат операторів. Відповідно, якщо ставок зроблено, скажімо, на 100 тисяч, а повернуто гравцям 95 тисяч, то в незалежності від того, скільки оператор витратив на зарплати своїм співробітникам, оренду та інше, він з 5 тисяч повинен заплатити податки. Це світовий досвід.


Ігрова залежність
З приводу ігроманії. Є дослідження британських вчених, згідно з якими найбільший відсоток ігроманів - це гравці в ігрові автомати (не більш ніж 30% від граючих людей).  Якщо говорити про казино і ставки на спорт, то кількість людей, у яких в тій чи іншій мірі виникає залежність від гри, не перевищує 1-3% від загальної кількості гравців.
Деякі американські вчені взагалі вважають, що найнебезпечнішою з точки зору залежності, є гра в лотерею. Оскільки люди думають, що вклавши зовсім незначну суму, вони можуть виграти великі гроші. Кількість гравців в лотереї на даний момент дуже велика.


Види грального бізнесу для легалізації
Моя думка: треба легалізувати всі види грального бізнесу, але врегулювати кожен вид діяльності з урахуванням специфіки кожного напряму - рентабельності, рівня соціальних ризиків і т.д. Але, для цього, в першу чергу, на законодавчому рівні, необхідно чітко розмежувати види ігрової діяльності: казино, букмекерські парі, покер, бінго та інші, і встановити розумні правила гри для кожного виду діяльності.
Найбільш спірним, на мою думку, є питання легалізації ігрових автоматів. Але, потрібно розуміти, що якщо ми не легалізуємо їх - вони все одно нікуди не дінуться, оскільки є попит. Тому, виходячи з принципу доцільності, безумовно, цей вид грального бізнесу також повинен бути виведений з тіні і врегульовано.


Ідеї ​​та ініціативи
Ідея створення гральних зон в Україні могла б бути успішною років 100 тому. А реалії такі, що гра впевнено переміщується в інтернет. І оптимальний варіант гри для сучасного гравця - це можливість грати на гаджетах. Тому, людям немає сенсу їхати кудись, якщо в Інтернеті гра доступна без обмежень. Зручніше все робити не виходячи з дому. Це невдала ідея, на мій погляд.
З ініціативою проблем немає. Протягом останніх трьох років Уряд виступає з ініціативою легалізації грального бізнесу в Україні, в тій чи іншій формі. Є десятки законопроектів, ініціаторами яких є окремі народні обранці. Є грунт для прийняття цього рішення. Однак, такі ініціативи в стінах Верховної Ради стають предметом політичних спекуляцій і торгу.
Здорові ініціативи рухаються дуже повільно, але тим не менш, на мою думку, розуміння того, що це потрібно робити у більшості представників влади є. Друга причина відсутності легалізації - лотерейні оператори намагаються зберегти монополію.
 Детальніше про плани Української Асоціації Ігрової Індустрії в напрямку легалізації читайте на нашому сайті:
http://ugia.com.ua/news/78-legalizatciya_igornogo_biznesa_v_ukraine__vse_za_i_protiv

 

29.03.2017