Чи потрібно легалізувати азартні ігри в Україні - думка юриста

Питання легалізації азартних ігор, кілька років тому піднятий Мінфіном, все ще актуальне для парламентського порядку денного. На жаль, його рішення, яке могло б принести бюджету до 5 млрд. грн. на рік, до сих пір залишається справою майбутнього.

Аліна Плющ, радник юридичної фірми Sayenko Kharenko, член правління Української асоціації ігрової індустрії ділиться своєю думкою щодо ситуації на ринку азартних ігор в Україні.

Повна заборона грального бізнесу в Україні була введена законом у 2009 році. Азартною назвали будь-яку гру, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі за допомогою систем електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш в будь-якому вигляді, так і не отримати його, залежно від випадковості. Положення закону застосовуються до всіх видів діяльності в сфері азартних ігор, включаючи казино, колись масовим ігровим автоматам, комп'ютерним симуляторам, букмекерським конторам і навіть віртуальним ігровим залам на просторах інтернету. При цьому, відповідно до закону, лотерея не рахується азартною грою.

Всупереч очікуванням, заборона не посприяла захисту суспільства від загроз з боку індустрії азартних ігор. Ставши в одну мить persona non grata, істотна частина ринку, яка раніше легально надавала свої послуги, була змушена піти в тінь, в результаті позбавивши державний і місцевий бюджети податкових надходжень і ліцензійних зборів. Це призвело не тільки до виникнення неконтрольованих і неоподатковуваних фінансових потоків, а й до серйозних порушень прав і свобод громадян, перш за все, неповнолітніх, адже саме вони, найчастіше, приймають участь в нелегальних іграх.

Не на користь заборони кажуть і суттєві технічні зміни на ринку - в Україну прийшли сотні мобільних додатків, що надають доступ до азартних ігор на відстані одного дотику.

Нинішній статус-кво, з одного боку пояснюється боротьбою за повернення з тіні прибутковою сфери діяльності, з іншого - складнощами в досягненні компромісу між основними її учасниками, не влаштовує жодну зі сторін тривалих "азартних дебатів".

У зіткненнях за "правильне врегулювання" на розгляд до Верховної Ради було подано шість законопроектів про легалізацію азартних ігор. Цікаво, що з ініціативою легалізації азартних ігор виступили як держава в особі Кабінету Міністрів (законопроект №3632 від 11 грудня 2015 року, відкликаний їм в 2016-м, і законопроект №4663, поданий в якості заміни першого), так і народні депутати (законопроекти 1807, 2441а, 3094, 3632, 4663-1). Зараз всі подані законопроекти проходять слухання у профільних комітетах парламенту.

Розуміючи необхідність зміни тактики, Міністерство фінансів вирішило почати з врегулювання ринку лотерей, опублікувавши на початку травня проект ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей і встановлення розміру плати за видачу ліцензії. Затвердження умов дозволить відродити механізм справляння ліцензійних платежів з операторів лотерей і направити ці кошти на потреби державного та місцевих бюджетів.

Новий гральний закон

Логічним наступним кроком має стати прийняття комплексного закону, що регулює гральний бізнес. Це важливо відразу з декількох точок зору.

По-перше, єдиний закон дозволяє встановити загальні для будь-якого виду азартних ігор стандарти і правила для всіх операторів, включаючи правила про "відповідальну гру".

По-друге, подібний підхід значно знижує невизначеність при класифікації суміжних видів діяльності у сфері азартних ігор. Це особливо стосується поширеної в іноземних державах концепції game of skill. Перемога в такій грі залежить більшою мірою від навичок і умінь гравця, а не від випадковості. Відомий приклад такої гри - спортивний покер.

На жаль, відсутність згаданої концепції в українському законодавстві залишає відкритим питання про статус спортивного покеру. Над цими та багатьма іншими питаннями працюють численні громадські організації, які виступають в якості некомерційних експертних об'єднань та консультують Мінфін з ключових моментів майбутньої легалізації азартних ігор.

Згідно з даними Мінфіну, в 2008 році обсяг ринку азартних ігор в Україні становив 6,4 млрд грн, з яких 73% припадало на ігрові автомати, 16% на букмекерську діяльність, 7% на лотереї і 4% на казино. У 2008 році в ігровій індустрії було задіяно близько 38 тис.чоловік. За прогнозом міністерства, в разі прийняття закону, який би легалізував ринок азартних ігор, надходження в бюджет (від ліцензійних платежів і податків) склали б близько 5 млрд грн на рік.

Державно-громадське співробітництво в цій сфері набуває особливої ​​актуальності в контексті положень останнього меморандуму України з МВФ. Згідно з його умовами, не пізніше 2018 року Україна повинна узаконити азартні ігри. А статистика останніх років неодноразово підтверджувала, що Україна вважає за краще виконувати взяті перед МВФ зобов'язання.

Якою би спірною не була тема азартних ігор, її не слід розглядати лише як новий спосіб латання бюджетних дірок. В даному випадку мова йде про глобальну зміну підходів до регулювання багатьох сфер господарської діяльності.

З упевненістю можна говорити про одне: ще ніколи суспільно-політичні умови не дозволяли організувати по-справжньому відкритий і рівноправний діалог між усіма зацікавленими сторонами в цьому делікатному питанні.

Сьогодні ж в рукаві кожної зі сторін свій козир - держава рівно відкрита як для суспільства, що бажає отримати цивілізований ринок азартних ігор, так і для бізнесу, який надає такі послуги. І якщо Міністерству фінансів вдасться знайти консенсус, в цій грі не залишиться тих, хто програв.

 

 

Джерело: https://delo.ua/ukraine/legalizacija-azartnyh-igr-v-ukraine-hvatit-stavit-na-zero-331359/ © delo.ua

31.05.2017